- погодитися
- I погод`итися
див. погоджатися.
II пог`одитисядив. погоджуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
погодитися — [пого/диетиес а] о/джус а, диес :а, диец :а, д ац :а; нак. о/дз с а, о/д теис а … Орфоепічний словник української мови
погодитися — див. погоджуватися … Словник синонімів української мови
погодитися — дієслово доконаного виду згодитися погодитися дієслово доконаного виду помиритися … Орфографічний словник української мови
погодитися — годжуся, дишся, Гж. Помиритися … Словник лемківскої говірки
зводитися — погодитися з чим, дійти згоди … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
неприйнятний — а/, е/. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. || у знач. ім. неприйнятне/, но/го, с. Те, чого не можна прийняти, з чим не можна погодитися … Український тлумачний словник
ПОГОДА — жен. состоянье мироколицы (атмосферы), воздуха, относительно тепла и холода, ветра и затиши, ведра и ненастья и пр. Какова погода? каково на дворе, какое время стоит. На юге, западе, погода нередко значит ведро, хорошее, ясное, сухое время, в… … Толковый словарь Даля
випогоджуватися — ується, недок., ви/погодитися, иться, док., безос. Робитися ясним, гарним (про погоду) … Український тлумачний словник
збалакатися — аюся, аєшся, док., розм. 1) Домовитися про що небудь, погодитися на чомусь. 2) Зачепити що небудь у розмові, розговоритися про когось, щось … Український тлумачний словник
зласкавитися — влюся, вишся; мн. зласка/вляться; док., рідко. 1) над ким і без додатка. Виявити жаль, співчуття до кого небудь; зробити ласку, милість комусь. 2) з інфін. Ласкаво погодитися, захотіти зробити що небудь … Український тлумачний словник